відбувати — 1) = відбути (перебувати в місцях ув язнення тощо), відсиджувати, відсидіти 2) див. виконувати I … Словник синонімів української мови
відбувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
покутувати — Відбувати покуту; відбувати призначене священнослужителем сповідником покарання за здійсненні гріхи … Словник церковно-обрядової термінології
відбування — я, с. Дія за знач. відбувати 1) і відбуватися 2) … Український тлумачний словник
відбути — див. відбувати … Український тлумачний словник
відсиджувати — ую, уєш, недок., відси/діти, джу, диш, док. 1) тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо. 2) перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи. 3) перех. і неперех. Відбувати в… … Український тлумачний словник
відслужувати — ую, уєш, недок., відслужи/ти, ужу/, у/жиш, док. 1) перех. і неперех. Наймаючись, працювати, служити протягом певного часу. || Відбувати строк військової служби. 2) тільки док., неперех. Закінчити служити. 3) тільки док., перех. і неперех. Стати… … Український тлумачний словник
повинність — ності, ж. 1) іст.Обов язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2) Обов язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Те, що … Український тлумачний словник
призиватися — а/юся, а/єшся, недок., призва/тися, зову/ся, зове/шся, док., розм. Іти на військову службу. || тільки недок. Відбувати військову повинність … Український тлумачний словник
